Бум онлайн-шопінгу в розпал пандемії не обійшовся без шахраїв — їхньою жертвою став кожен третій українець. Аферисти орудують за допомогою сайтів-підробок, підставних сторінок, спеціальних чат-ботів та інших хитрощів, до того ж вельми успішно: за рік вони вкрали у довірливих співгромадян не менше чверті мільярда.
Чорнява киянка Катерина Андрєєва дістає з кишені смартфон і якийсь час зосереджено клацає ідеальним манікюром на екрані. Ще мить і її губи розпливаються в іронічній посмішці — шукане знайдено. «Вибачте, ми шахраї, сидимо на зоні, в тюрмі. Вибачте, що підвели», — Андрєєва читає останні повідомлення від горе-продавців з інтернету, які влітку нагріли її на 7 тис. грн.
Саме стільки коштувало щеня померанського шпіца, маленької собачки модної породи, про яку мріяла 11-річна дочка Андрєєвої. «Я старовір, люблю до всього доторкнутися і помацати, — пояснює киянка. — Але під час карантину якось розкрилася і стала з довірою ставитися до онлайн-покупок».
Заради економії часу і грошей відповідного вихованця працююча мама вирішила придбати на сайті онлайн-оголошень. Вибір припав на собаку з херсонського розплідника: така в Києві обійшлася би в усі 10 тис. грн, а з документами і родоводом коштувала б не менше $1 тис.
Далі була класична історія: пристойний сайт, мила операторка, чемна і грамотна консультантка, реквізити для оплати і домовленість відправити вихованця з водієм рейсового автобуса за вже налагодженою схемою. «Замолоджує мене так, що ах! — тепер сміється над винахідливістю «заводників» Андрєєва. — Говорили: «щоб песик не злякався, ми покладемо його в пелюшечку, оточимо його рідною атмосферою».
Після тижня обіцянок собака до Києва так і не приїхала, сайт зник, а киянка отримала прощальне повідомлення і блок у месенджері. Похід у поліції зі скріншотами листування результатів теж не дав.
«Вони, не стримуючись, посміхалися», — зітхає Андрєєва і розповідає, що тепер її засмучена донька доглядає за сусідським псом.
У своєму прикрому досвіді Андрєєва не самотня: жертвами мережевих аферистів торік стали тисячі співвітчизників — разом із небувалим зростанням онлайн-торгівлі вгору злетіла й активність шахраїв. За даними департаменту кіберполіції, у 2020-му відомство отримало 49,5 тис. звернень, удвічі більше, ніж роком раніше. 80% потерпілих — жертви інтернет-шахрайства.
Обманюють українців за трьома основними схемами, кажуть правоохоронці: продають неіснуючі товари, заманюють на сайти-копії і вивідують платіжні дані під виглядом продавців. Афери провертають на найменш контрольованих майданчиках — у соціальних мережах і на агрегаторах онлайн-оголошень. За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем EMA, таким чином шахраям за минулий рік вдалося виманити у довірливих покупців не менше 252 млн грн.
Повернути ці гроші, кажуть юристи, практично неможливо. Адже людина віддає кошти добровільно, електронний слід злочинця зникає миттєво і зібрати докази важко. «Закон практично ніяк не захищає права споживачів у сфері онлайн-покупок, — пояснює Діна Дрижакова, адвокатка і керівниця юридичної компанії Прима Лідер Груп. — Притягти зловмисників можна хіба що за статтею „шахрайство“, і то не завжди».
Трюк з підміною
У карантинний рік інтернет-шопінгом займалися 11 млн українців, до того ж кожен четвертий зробив за цей час понад 20 покупок, свідчать підрахунки маркетингової компанії CBR. А 35% прихильників цифрового шопінгу хоча б раз зіткнулися з недобросовісними продавцями і втратили гроші.
Родючими місцями для шахраїв стали соцмережі й сайти оголошень — тут ошуканці продемонстрували гнучкість і знання кон’юнктури ринку. «Від початку березня і до кінця локдауну шахраї оперативно відстежували тенденції попиту і розширювали свій асортимент від електроніки до товарів особистої гігієни, побуту і спортивного інвентарю», — розповідають про карантинні тренди у пресслужбі платформи онлайн-оголошень OLX.
Найпопулярніша схема обману не надто пильних покупців — це сайти-підробки. Їх зловмисники підсовують покупцеві у моменті оплати, а ті, не помічаючи підміни, перераховують гроші аферистам. За останній рік кіберполіція заблокувала майже 30 тис. таких посилань.
«Найбільшу кількість шахрайських дій зафіксували у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року й січневого локдауну», — розповідають в OLX.
Якраз тоді шахраям вдалося виманити 15 тис. грн у столичної фотографки Юлії Литвинової. Перед Новим роком їй захотілося зробити собі подарунок і поповнити колекцію професійної техніки ще одним фотоапаратом.
